У долині Джатінга, що знаходиться в індійському штаті Ассам, відбуваються незрозумілі речі. З вигляду, здавалося б, долина нічим особливим не відрізняється від сотні інших долин, що є в цьому штаті, та й взагалі її важко назвати долиною, так як вона більше схожа на впадину, з усіх боків оточену лісистими схилами, і розміром приблизно два на десять кілометрів . Посеред такої краси розташовано невелике село, де уклад життя людей такий, яким був, наприклад, сто років тому. Живуть собі тихо і живуть. І тільки раз на рік долина немов оживає, і пов’язано це з тим, що наприкінці серпня в Джатінгу приходять, так би мовити, особливо цікаві селяни, щоб взяти участь у незвичайному святі, перекладеному з мови асами, як «ночі падаючих птахів».

Відомо, що дикі півні були одомашнені як культові тварини ще в стародавньої Індії в III-II тисячоліттях до н. е. Саме завдяки своєму крику, який звіщує  початок нового дня, ця птиця стала домашньою, і тільки в античній Європі куряче м’ясо, а потім і яйця стали вживати в їжу.

У природі кожна група птахів займає свою, абсолютно певну ділянку, де вони добувають корм, розмножуються і яку вони ревно захищають від інших своїх родичів. Проте запеклі бої, каліцтва і вже тим більше смерть в боротьбі за свої володіння шкідливі для популяції і для виду в цілому.