У долині Джатінга, що знаходиться в індійському штаті Ассам, відбуваються незрозумілі речі. З вигляду, здавалося б, долина нічим особливим не відрізняється від сотні інших долин, що є в цьому штаті, та й взагалі її важко назвати долиною, так як вона більше схожа на впадину, з усіх боків оточену лісистими схилами, і розміром приблизно два на десять кілометрів . Посеред такої краси розташовано невелике село, де уклад життя людей такий, яким був, наприклад, сто років тому. Живуть собі тихо і живуть. І тільки раз на рік долина немов оживає, і пов’язано це з тим, що наприкінці серпня в Джатінгу приходять, так би мовити, особливо цікаві селяни, щоб взяти участь у незвичайному святі, перекладеному з мови асами, як «ночі падаючих птахів».

В останні дні серпня на сільській площі з’являються вогнища. Коли стрілки годинника починають наближатися до півночі, звідки не візьмися, прямо над головами людей з’являються зграї птахів і, зробивши кілька кіл падають на землю – ну прямо «манна небесна». Їх тут же обскубують (не пропадати ж добру) і подають як печеня під час святкової трапези. Дичина, як говориться.