Злочинців уже давно "зустріли", засудили, ті, навіть, вже  встигли відсидіти, а пильний екс-міліціонер досі залишався у квартирі. Тепер 40-річний Андрій Пугін впевнений, що має на неї цілком законні права, - він спирається на норми цивільного права, за якими громадянин, який протягом 15 років користується чужим майном, набуває право власності на нього.

Розвиток сюжету розпочався у 1993 році, коли був убитий підприємець Євген Нейман - власник цієї квартири. Його викрали члени банди, що спеціалізувалася на рекеті та розбоях. Вони взяли в оренду в нього квартиру нібито "під офіс", потім близько місяця протримали в полоні, і за цей час тричі продали його квартиру, після чого в квітні 1993 року бізнесмена вивезли в ліс, де задушили мотузкою і закопали. У травні-червні 1993 року до Адміралтейського РУВС звернулися ошукані покупці квартири. Під час розслідування цієї справи з'ясувалося, що довіреність, за якою тричі була продана квартира, підроблена, а в ролі власника майна виступала підставна особа. Сам же Євген Нейман зник. Слідство зайшло в глухий кут. В квартирі зниклого влаштували засідку, поселивши там двох співробітників, одним з яких був оперуповноважений карного розшуку УВС Адміралтейського району Андрій Пугін. Проте вбивці підприємця на старе місце не повернулися. Вони продовжували проводити свою злочинну діяльність. До осені 1993-го вони "наслідили" достатньо, щоб клубочок почали розплутувати, і незабаром всі 6 членів ОЗУ були затримані. В грудні 1993 року один з учасників вбивства Неймана вказав місце, де захований труп. У 1998 році Ленінградський обласний суд визнав Сергія Пріданова і Володимира Литвинова винними у смерті підприємця.

"У це важко повірити, але поки колеги Андрія Пугіна розшукували, затримували, добували докази, сам оперуповноважений продовжував сидіти в засідці в квартирі на Бронницького", - з'ясували російські журналісти.

Зокрема, в позовній заяві міліціонера стверджується: "... засідка затягнулася, я був змушений справляти природні потреби, їсти, і в кінці-кінців оселився у квартирі. Кримінальну справу за шахрайським діям щодо нерухомого майна та зникнення Неймана було припинено. Я узяв на себе тягар утримання майна, став оплачувати рахунки за різні комунальні послуги з утримання квартири, зокрема світло, телефон та інші платежі, з 1997 року зі мною стала постійно проживати цивільна дружина, я їй частенько доручав оплачувати платежі, до народження дитини за свій рахунок і своїми силами зробив косметичний ремонт, в 1999 році народився син". До своєї позовної заяви Пугін доклав приблизно 200 документів, що підтверджують безперервне і відкрите володіння квартирою більше 15 років, всі рахунки на всі комунальні та інші платежі.

Тим часом, міліціонер, який стверджує, що він 17 років завзято виконує покладену керівництвом завдання, вже вісім років як не числиться співробітником міліції. Цікаво лишень, чому керівництво Адміралтейського РУВС "забуло" про свого співробітника в засідці.