Американським науковцям вдалося розкрити таємницю велетенських статуй з острова Пасхи. Вони розгадали, яким чином творці могли пересувати їх на великі відстані. Згідно з новою теорією, величезні монолітні статуї пересували на 18 кілометрів від кар'єра, де їх вирізали, на священні місця на острові, де розставляли групами по сім або вісім ідолів, без допомоги возів, підйомних кранів і навіть великих тварин.
Раніше науковці припускали, що статуї перевозили на дерев'яних полозах, поставлених на колоди: люди тягнули за канати, закріплені за корпус статуї, колоди перекочувалися, і все це їхало. Тепер команда дослідників під керівництвом професорів антропології і археології Тері Ханта з Гавайського університету і Карла Ліпо з Університету штату Каліфорнія зуміли створити нову теорію і навіть конкретним чином продемонструвати, як без будь-яких особливих пристосувань транспортувалися велетенські кам'яні статуї.
Науковці зазначили, що твердження нащадків полінезійського племені, про те, що кам'яні статуї самі "прийшли" на свої місця, не такі вже й неймовірні. За останніми припущеннями дослідників, завдяки масивному животу статуй та зміщеному центру тяжіння і округлій основі, вони могли "пересуватися" у вертикальному положенні за допомогою розгойдування їх з боку на бік.
Проте, який із способів використали їхні предки багато віків тому, науковці поки що достеменно сказати не можуть, проте зазначають, що кам'яні брили, якими усіяні дороги на острові Пасхи, вказують на те, що, швидше за все, саме теорія Ханта і Ліпо застосовувалася на практиці багато років тому.
|